Футбольный клуб Полтава

ФК “Полтава” – “Гірник-Спорт” – 1:0 (0:0)

Гол: Радевич, 65

ФК «Полтава»: Зарубін, Новицький, Плехтяк, Данаєв, Радевич, Бичков, Бербат, Батусов (Рудченко, 87), Гришин (Марченко, 46), Зеленевич (Балагура, 87), Гриценко (Бриж, 46).

«Гірник-Спорт»: Шпак, Слива, Ткаченко, Полтавець, Турчин, Малиночка, Русанцев, Ярошенко (Гусейнов, 64), Шарко, Ситник, Кравченко.

Пропущений матч четвертого туру, який завершував перше коло у Полтаві, подарував глядачам дербі обласного масштабу. Будній день, а також ранній час початку матчу наклали свій відбиток на кількість глядачів. На гру ж вплинув важкий і мокрий газон, на якому міг перемогти той, хто перебігає суперника і виграє силові єдиноборства.

У першому таймі спостерігалася малоцікава боротьба, м’яч перебував переважно між штрафними майданчиками, воротарі у гру вступали рідко. Після перерви “Полтава” трохи активізувалася, чому сприяв вихід на поле свіжих Марченка і Брижа. Городяни на правах господарів частіше володіли м’ячем, але от з останнім пасом не виходило. Юний Максим Зеленевич майже увесь час перебував на голодному пайку. Проте навіть за таких умов господарям вдалося відкрити рахунок. На 65-й хвилині Сергій Радевич отримав передачу на дальньому куті штрафного майданчика від Данаєва, спокійно прийняв м’яч, прицілився і пробив – 1:0. Чому захисники комсомольчан дали скільки часу на роздуми у своєму карномум майданчику гравцю суперника і досі лишається загадкою.

Після голу гра проходила значно цікавіше. За останні 15 хвилин небезпечних моментів було створено більше, ніж за увесь попередній час. На 74-й хвилині прекрасний удар метрів з 30 вдався дев’ятому номеру гостей, м’яч ледь не пірнув у ближню від Зарубіна “дев’ятку”, але минулося. “Полтава” відповіла небезпечним ударом, коли м’яч після рикошету ледь не потрапив у ворота. Свою останню нагоду врятувати гру “Гірник-Спорт” втратив на 80-й хвилині. Кравченко увірвався в шрафний майданчик по лівому флангу і хоча кут був гострим, вирішив бити у дальній. М’яч у ворота не йшов, але його намагався підправити Русанцев. На щастя господарів, Андрій до м’яча не дотягнувся.

До честі полтавців, вони не стали грати на утримання рахунку, а продовжували атакувати до останніх хвилин. Спочатку Артем Балагура, який тільки-но вийшов на заміну, класно пробивав в дотик, але м’яч лише в лічених сантиметрах розминувся з дальньою стійкою. А в уже доданий час Новицький довгою передачею вивів до воріт Марченка, але Костя пробив невлучно. А викоти м’яч на набігаючого партнера паралельно воротам, і рахунок був би подвоєний. Про це і сказав своєму підопічному Іван Шарій.

До речі про тренерів, на моїй пам’яті це був перший матч, коли тренер гостьової команди поводив себе як мінімум не менш емоційно від Івана Шарія. Під час гри обоє часто залишали межі технічної зони і коментували події на полі.

Таким чином, матч, у якому було більше боротьби, ніж осмислених дій, приніс закономірну перемогу полтавцям. Вони хоч і на дещицю, але були кращими у всіх компонентах гри. Що тут ще сказати. Вийшло дербі, вийшло таким, яким воно і має бути.